Ефектна Анна Добриднєва звикла жити на контрастах: ще з тінейджерських років, коли поєднувала виступи у складі дум-метал гурту та регентство у церковному хорі. Зважаючи на це, коло музичних та особистих інтересів, про які вона розповіла нам в інтерв’ю, майже не здивувало, а ще більше зацікавило.

Анно, на що, окрім музики, тобі не шкода витрачати час?

На заняття спортом. Це своєрідна терапія, підзарядка батарейок. Відчуття здорового, сильного тіла. Тонус м’язів. Витривалість. Воля. Це примножує внутрішню силу і покращує гармонію. Відчуття, що я з усім впораюсь.

Яка пісня в тебе стояла 10 разів на повторі за останні кілька тижнів?

MODEST «Дай мені шанс». Це більше, ніж пісня, це реальна мотивуюча історія про здійснення мрії. А все починалося так. Я отримала повідомлення від військовослужбовця одного спецпідрозділу: «Привіт, Аню. Я все життя мріяв записати пісню, але весь час відкладав на потім. Вчора ми потрапили під обстріл і я усвідомив: якщо виберуся, то напишу тобі і спробую здійснити цю мрію». І от. Я написала для нього пісню. А потім почалася справжня магія! Запис пісні на кращій студії України з відомими музикантами. Офіційний реліз синглу через музичне видавництво. І, врешті-решт, прем’єра пісні на топових радіостанціях. MODEST боронить країну на Донеччині, а його пісню чують мільйони людей. Ця історія надихнула величезну кількість українців навіть у такий складний час здійснювати мрії. Але це ще не кінець історії. Продовження шукайте у моїх соцмережах.

Останні роки кіношники щедрі на байопіки — вийшли фільми про Елтона Джона, Вітні Г’юстон, Емілі Вайнгауз. На підході фільм про українську легенду естради — Назарія Яремчука. Фільм про якого українського артиста ти б залюбки подивилася, а можливо, й спробувала себе на кастингу?

Фільм про Ніну Матвієнко. Це душа України. Це символ української пісні. Мені пощастило не лише бути знайомою з Легендою, а ще й багато разів виходити з Ніною Митрофанівною на одну сцену під час благодійного туру нашої команди на підтримку ЗСУ. Понад 60 благодійних концертів разом. Я вчилася і надихалася. Ніна Мирофанівна любила і підтримувала Україну всім серцем. До останнього подиху, до останнього концерту, в прямому сенсі цього слова. Її останній благодійний концерт відбувся у Львові, після якого народна артистка одразу потрапила до реанімації й невдовзі померла… Ми з «Командою А» під час спільного туру завершували кожен концерт традиційно піснею «Квітка-Душа». Всі артисти виходили на сцену і співали разом із Ніною Матвієнко. Зал аплодував стоячи. Завжди. Зараз до нашої команди доєдналася Тоня Матвієнко, яка блискуче продовжує традиції свого славетного роду. Коли я чую пісню «КвіткаДуша», мене огортають дуже теплі спогади, ностальгія і неймовірна ніжність.

Що тебе дратує як людину, як музикантку?

Взагалі я стараюся не фокусуватися на тому, що дратує. Бо зараз і так перманентна нервовість. Краще фокусуватися на тому, що додає сил, мотивує, заспокоює, підіймає настрій. Ну добре, є одна річ, яку я відмовляюся розуміти як людина і як музикантка — це споживання українцями рашистського контенту, зокрема музики. На жаль, це досі відбувається в нашій країні. Коли всі розуміють, як конвертуються роялті від прослуховування музики і в податки, тобто це фактично донати на ворожу армію. Чому б натомість свідомо не підтримувати наших артистів? Які в надскладний час дуже стараються, не зупиняються, експериментують, продовжують випускати цікавий конкурентний продукт, голосно нагадують про Україну на весь світ і багато хто ще й допомагає армії.

Що тебе надихає як людину, як музикантку?

Мене надихають концерти для захисників! Я часто їжджу в гарячі точки, щоб підтримати, підняти настрій і особисто подякувати нашим Героям. Де б вони не відбувалися: у полі, в посадці, в ангарі, на полігоні — це найвідповідальніші та найемоційніші концерти у моєму житті. Для мене велика честь бути поряд і висловити свою любов і повагу. Подякувати, дивлячись в очі. Це неможливо навіть описати словами. Здається, заради цього я і прийшла в музику. Не дивно, що у піснях, які я пишу під час повномасштабної війни, багато саме таких емоцій.

Чий номер телефона ти хотіла б мати, за умови, що можеш зателефонувати будь-коли й говорити про що завгодно?

Мабуть, дивно прозвучить, але… Янгола Охоронця. Він знає всі мої істинні мрії, найкоротші шляхи їхнього досягнення, знає всі правильні рішення, прощає за помилки, розділяє мій смуток і радість, передчуває закоханість. Було б так класно додати номер Янгола Охоронця до екстрених контактів і в складні моменти просто поговорити з ним як з психологом, духовним наставником, другом. Хоча навіщо турбувати поважну божественну сутність дівочими балачками? Він і так пильнує, оберігає і чує. 24/7.

Що у тебе грає у плейлисті, коли тебе ніхто не чує?

Meshuggah.

Що важливо для успіху сучасного музиканта?

Бути відвертим у своїй творчості. Постійно вдосконалюватися і бути відкритим до нового. Вірити в себе! Здавалося б, тривіальна фраза — «вірити в себе», але насправді часто самооцінка творчих людей така мінлива і крихка. А особливо, коли на шляху до мрії трапляються люди, які знецінюють. Тому віра в себе — найкращий антидот до будь-яких сумнівів, критики чи хейту. Поставити на себе і виграти! Бути своїм відданим фан-клубом і захоплюватися собою! Ось так. Сміливо і зухвало.