Безпричинне пробудження в інтервалі з другої ночі до четвертої ранку навряд чи можна віднести до “раннього підйому”. За словами невропатологів, просинання серед ночі свідчить про гіперактивність мозку через підвищений рівень тривоги. Під час війни режим сну потерпає в більшості з нас. Проте навіть коли нас не будять ракетні тривоги, тривожний розлад та навʼязливі думки здатні підняти з ліжка. 

Частіше за все причиною нічної тривоги є ті самі думки та страхи, що переслідують нас вдень. Поки наше тіло відпочиває, вночі мозок наче вивільнює ресурс для обміркування всього пласту інформації. Не “вимикаючись”, він раз за разом прокручує розмови, зустрічі або ситуації, які турбували нас минулого дня, вигадуючи рішення. Адже вже гіперактивна Мигдалина керується правилом “бій, біжи, завмри”, яке не може уживатися разом зі спокійним сном. Серед головних симптомів нічної тривожності — панічні атаки, фізичне занепокоєння, неконтрольовані думки, роздуми та жахи. Коли ми відчуваємо себе після сну більш втомленими, ніж перед тим, як лягаємо в ліжко, це свідчить, насамперед, про хронічний стрес та тривогу, а не про низький феритин. 

Аби налагодити режим сну, варто, по-перше, звернутися до невропатолога за медичною допомогою. Саме фітопрепарати, або більш серйозні медикаменти за потреби, здатні вирівняти емоційний стан та допомогти приборками тривогу. Проте тільки медикаментозне лікування буде недостатньо. Інша порада — обмеження екранного часу та використання телефону. Не варте брати до рук електронні пристрої за годину до пробудження та за годину після пробудження. Звісно, менше споживання кофеїну та алкоголю також здатне покращити психічне самопочуття та сприяти заспокоєнню нервової системи. Останнім часом для боротьби з тривожністю частіше використовують масажі, акупунктуру та фізичні навантаження. Адже, під час тренувань в нашому мозку активуються інші центри, які допомагають зняти когнітивне навантаження та дати можливість нервовій системі відпочити.