Бен Нільсон — засновник Minerva University — один із послідовників нових трендів на ринку освіти. Він радикально відмовився від лекторіїв, його університет переїжджає з країни в країну щороку, а студентам на навчання потрапити важче, ніж до Гарварду. Переводячи головні тренди з ринку праці та ІТ в освіту, Нільсон закладає фундамент освітніх програм майбутнього, які можуть виявитися вкрай ефективними для України в рамках поточної ситуації. 

Ще у 2019 році в британських університетах почали викладати концепцію “нового маркетингу”, правда, для стартапів та компаній. Так, за новим підходом показували ефективність відмови від офісів, гібридного формату посад та задач для кожного працівника відповідно до його навичок та інтересів. Поступово ці тренди почали діяти на ринку та успішно змінили реальність таким чином, що зараз ця модель вже не “нова”, а добре нам знайома та доволі успішна. 7 років потому настав час для інституціональних змін на рівні університетів. Починалася “освітня реформа” з початкових шкіл — наприклад, зі зростаючої популярності “Школи Монтессорі”. Наразі учбових закладів, будуючих процес на інтересі дитини та процесі пізнання світу замість предметів та чітких оцінок стає дедалі більше. А от університети все ще працюють за класичною системою. Звісно, за винятком Minerva — першого вищого навчального закладу майбутнього. 

Натхненний ліберальною демократією, університет відбирає тих, хто здатний принести реальну користь суспільству через системне мислення. І це працює — вільна форма навчання та відсутність обмежень мотивують. Сьогодні випускники Minerva запускають стартапи у 24 рази частіше за випускників Стенфорда та MIT. 

Проте відсутність лекторіїв та атестатів — не цілковита свобода. Студенти почувають себе в університеті як у реальному житті, де немає відстрочки на виконання домашнього завдання або перездач — бо в житті такого шансу не випадає. Якщо ти не зробив щось, ти просто не зробив цього і нічого не отримав. Такий підхід вже прозвали “найкращими ліками від РДУГ для студентів”. 

Для оцінки робіт студентів використовується 5-бальна шкала, де 1 — зовсім неправильно, 5 — глибоке розуміння. Критерієм стає не “100% відповідність канонам”, а те, наскільки людина поринула в матеріал. Більш того, оцінка завжди тримірна – якщо ти гарний в математиці, але поганий письменник тут так і кажуть – ти чудовий математик, але письмо не для тебе. Це не критика і не вирок, а заклик звернути увагу на сильні сторони та змістити фокус туди. Для поглиблення в концепт вивчення Minerva переїжджає щороку з однієї країни в іншу — споживаючи культурний та соціальний контекст та вивчаючи різні підходи та роботи з суспільством. До речі, Minerva також чудово вирішує проблему ШІ за рахунок персонального спілкування викладача та студента. Якщо в університеті бачать, що студент чудово пише есе за допомогою ШІ, але нічого не здатний розповісти про своє рішення, це не потрібно. Адже ШІ в наш час викриває “коли король голий”. 

Освіта майбутнього закриває очі на бали та структуру — вона змушує мислити критично. Поза стандартами та канонами, проте з повним використанням власного інтелектуального ресурсу.