Про те, як почути себе, розповіла Олена Матвєєва — CEO «Країна Едем», бізнес-консультант, кандидат політичних наук.
Уяви, що ти — дерево. Воно не питає дозволу, щоб квітнути, не боїться скидати старе листя, не сумнівається у своєму праві рости. Тепер уяви, що ти теж маєш таке право — бути собою, змінюватися, обирати власний шлях. Але чомусь ми часто забуваємо про це. Ми граємо ролі, догоджаємо іншим, намагаємося відповідати очікуванням. Живемо так, як «правильно», а не так, як хочемо. І ось одного дня приходить відчуття: «А де ж у всьому цьому я?». Чому ми губимо себе? Нам змалку кажуть, якими ми маємо бути, як поводитися, про що мріяти. Ми звикаємо чекати схвалення, спочатку від батьків, потім від вчителів, суспільства, партнера.
Так ми непомітно відсуваємо свої бажання на другий план.
Але щастя не працює за чужими правилами. Тож як почути себе?
Перший крок — зупинитися. У тиші ти нарешті зможеш запитати:
- Чи подобається мені життя, яким я живу?
- Чи це мої мрії, чи просто «правильні» мрії?
- Чи мені добре у власній шкірі?
Якщо хоча б одна відповідь — «ні» або «я не знаю», значить, настав час повертатися до себе. Що відпустити, щоб знайти свободу? Весна не тримається за сухе листя. Вона оновлюється сміливо, природно, без сумнівів. Може, і тобі час відпустити все, що більше не твоє?
- Страх бути «не такою».
- Потребу у схваленні.
- Спроби догодити всім, крім себе.
Як тільки ти дозволиш собі бути собою, всередині стане легше. Дозволь собі бути різною. Ти не набір характеристик. Ти океан — мінливий, глибокий, живий. Ти маєш право бути ніжною чи сильною, гучною чи тихою, мрійливою чи рішучою.
Головне — щоб усе це було твоїм вибором. Шлях до себе — це не пункт призначення, а процес. Ти не прокинешся одного дня і не скажеш: «Ось вона, справжня я». Це відбуватиметься поступово, кожного разу, коли ти обиратимеш себе. Коли перестанеш жити для чужого схвалення.
Коли говоритимеш «так» тому, що тобі важливо. Коли дозволятимеш собі бути чесною. Це і є шлях до себе. І він вартий кожного кроку.