Катерина Соловчук — засновниця українського бренду Solove’ — одягу та аксесуарів, нещодавно повернулася з натхненної подорожі на Балі. В інтерв’ю виданню LIKEinUA вона поділилася своїми враженнями, розкрила цікаві подробиці та здала найІнстаграмніші локації острова.
“Ні, я не можу зараз поїхати…” – така була перша думка, коли я почула про поїздку на Балі. Наразі, так я казала з самого початку повномасштабного вторгнення: не можу кинути близьких, свою країну, ми залишаємось тут, щоб не сталось. І ми були тут.
Жінка – це ментальний центр родини. Від неї залежить, який моральний клімат буде в домі, і я це багато разів спостерігала на собі. На початку зими прийшло усвідомлення, що я виснажена і у такому стані нічого не можу дати своїм близьким, які потребували підтримки. Саме тому я вирішила поїхати: щоб допомагати іншим, в першу чергу треба мати власний ресурс, а мій потрібно було відновити.
В нашій жіночій компанії всі мали спільне бажання: відновлення, повернення до себе, ретрит. Для цієї цілі краще за все підходив острів Балі. Тож, ми поїхали туди…
Що ми робили на острові?
Спілкувались з богами.
Балі – дуже релігійний острів. Тисячі богів, яких плутають навіть самі індонезійці, тисячі легенд та тисячі міні-темплів на честь духів (темпли є навіть у дворі придорожніх кафешках!) – все для того, щоб життя на цьому острові було благословенним. І воно таким є, адже балійці свято вірять у те, що боги люблять їх.
Наша жіноча компанія просила у всіх індонезійських богів, які зустрічались на нашому шляху, тільки одного: Перемоги. І я впевнена, що нас почули.
Заземлялись
Наша перша практика відбулась в Улувату. Це скелястий курорт з неймовірними заходами сонця та океанськими краєвидами. У цьому місті ми пройшли ритуал “Агніхотра”: очищення вогнем. Так співпало, що ця практика відбулася 24 го лютого, що тільки додало сакрального змісту.
Прекрасна локація, багато квітів, найпотаємніше бажання, яке відомо зараз кожному українцю, сльози, які я нарешті вивільнила – таким я пам’ятаю той день.
Приймали острів
Убуд – справжнє “серце Балі”, мальовниче місто, де поєднуються джунглі, йога-ретрити, дорогі ресторани, маленькі галереї… все так еклектично намішано, що голова йде обертом. Я одразу відчула себе тут, як у бабусі в селі: затишно та спокійно. Мені сподобалось все: люди, мікс культур (європейської й азійської), пульс острова, який тут відчуваєш дуже чітко, місця, які ми відвідали.
Що обов’язково треба подивитись в Убуді?
Водоспади: навколо Убуду їх дуже багато, кожен водоспад пов’язаний з певними богами й тому потребує різних дій для «знайомства». Десь потрібно кричати, ставши під струю води, десь потрібно зайти в воду в спеціальному одязі… Кожен водоспад – унікальний!
Концерт мантр. В Убуді багато релігійних центрів, тут дуже легко знайти храм, де місцеві просто співають мантри і цей концерт скоріш за все буде відкритим для всіх охочий. Рекомендую вам сходити на таке дійство й обов’язково заспівати! Це незабутньо!
Рисові тераси. Взагалі, майже в кожному місті на Балі є свої рисові тераси. Але в Убуді вони дуже “інстаграмні” та мальовничі. Тераси мають декілька рівнів, місцевий екскурсовод проведе вас по кожному.
А потім обов’язково випийте місцеву каву – Лювак. О, цей ритуал вам точно сподобається!
Будинок із фільму “Їсти, молитись, любити”. Цей фільм з Джулією Робертс – про жінку, яка в момент особистої кризи їде у подорож і через деякий час опиняється на Балі. Тут вона зустрічає багато прекрасних людей, магічного чоловіка Кетута (в Убуді це ім’я – цілий бізнес!) та своє кохання. Звісно, будинок героїні фільму – справжня туристична мекка, але заїхати варто: це красиво!
Балі — магічне місце, що має тисячу облич. Ці обличчя змінюються в залежності від того, у якому ти стані та у який частині острова знаходишся. Цей острів повертає до себе — і мене він повернув теж. Я приїхала в Україну натхненна, з новими силами: жити, допомагати, піклуватись… Та головне — наближати нашу Перемогу.
Ми зараз всі у цьому процесі разом.
І у нас все вийде!