Коли в реальному житті зустрічаєш усміхненого Дмитра Олійника, в кожному русі якого проступає галантність, не одразу впізнаєш у ньому лицеміра та зрадника з фільму «Будинок «Слово». Нескінченний роман». Окрім роботи в українських театрах, Дмитро багато працює за кордоном: за останній рік мав три прем’єри в європейських містах. Спеціально для LIKEinUA актор розповів про роботу та особисте.
На ім’я якого героя, з тих, що ви втілили в кіно, вам доводиться найчастіше обертатися? А на яке хотілося б?
Намагаюся з однаковою відповідальністю і ставленням підходити до кожної зі своїх ролей у театрі й кіно. Але якщо вже обирати між усіма, то виділив би для себе в театрі роль Толика за п’єсою Жадана «Хлібне перемир’я», а в кіно — Акімова у фільмі «Будинок «Слово». Нескінченний роман».
Після зустрічі з ким ви дуже довго думали?
Зазвичай це більш досвідчені колеги-актори, які мають колосальний досвід, розуміння професії й не втратили запал рухатися далі та розвиватися у своєму ремеслі. Ті люди, які мають вогонь в очах і бажання ставати кращими. Вони для мене — це вектор мого професійного розвитку.
Хто дав вам найціннішу пораду в житті?
Найцінніша порада, яку мені колись дали, — ніколи нікому не давати жодних порад, коли тебе не просять. А навіть коли й просять, варто розуміти, що ти теж можеш помилятися.
Завдяки голлівудським фільмам, ми маємо безліч стереотипів про акторів. Спростуйте або підтвердить: всі актори
… істеричні, бо саме зайва емоційність допомагає перевтілюватися?
Неправда. Кожен актор індивідуальний за своїми рисами характеру. Для мене це людина, яка вміє або вчиться керувати своєю нервовою системою.
… ладні зайти дуже далеко заради ролі у відомого режисера. До речі, як далеко ладні зайти ви?
Я готовий зайти дуже далеко, а саме: вивчити текст для проб, приїхати на них і спробувати бути конкурентоспроможним (усміхається).
… завжди закохуються у своїх партнерів на майданчику?
Ні. Є випадки, але вони поодинокі.
… ніколи не роздягаються на камеру, за них це роблять дублери?
Залежить від актора чи акторки.
Про який фільм чи виставу ви жалкуєте, що одного разу вже подивилися?
Якось у ризькому театрі «Дайлес» я мав щастя бачити виставу Rotkho польського режисера Лукаша Тварковського. Поки що це найсильніше театральне враження у моєму житті. Хотів би знову відчути ті емоції, як тоді, під час перегляду.
У фільмі «Лобстер» людина, яка не знайшла собі пару, мала обрати тваринку чи пташечку, на яку вона перетвориться. Ви б яку обрали?
Мені подобаються панди. Вони здаються дотепними, на перший погляд. Хоча, можливо, насправді бути пандою зовсім невесело.
Тема зимового номера — Power of Magic. Можете пригадати, коли з вами трапилося справжнє диво?
Усі дива залишилися десь у дитинстві. Коли для того, щоб у диво повірити, потрібно дуже мало. Коли ти засинаєш у новорічну ніч, а зранку встаєш і знаходиш під ялинкою те, що ти найбільше хотів і про що мріяв. І ти щасливий, і весь ранок дивишся улюблені мультфільми по телевізору.
Безтурботний час віри в дива і прекрасне. Це вже потім починається доросле життя, проза і розуміння, що дива просто так насправді не трапляються.