Спеціально для LIKEinUA Ольга Філатова— засновниця та ідейна натхненниця Edem Resort Medical&Spa, психотерапевтка та клінічна нутриціологиня, членкиня британської асоціації antiage, розповіла про енергію та як на неї впливає токсична поведінка.

Куди ми витрачаємо нашу енергію?

Цим питанням все частіше переймаються люди не лише зрілого віку, а й достатньо молоді, усвідомлюючи, що все пішло не так, як раніше. Окрім фізіологічних причин (нестача вітамінів та мікроелементів, неякісний сон або його відсутність, інтоксикації та фізіологічне перенавантаження), дуже багато енергії витрачається на обслуговування психічних станів, зокрема, на власну токсичну поведінку, яка непомітно для нашої свідомості розбалансовує нас зсередини.

Улюблена притча про бджолу та муху: бджола, збираючи пилок у саду, шукає квіти, а муху квіти не цікавлять — вона шукає інше. Ну і знаходить! Бо подібне тягнеться до подібного! Це духовний закон. Так от, якщо ми шукаємо в інших вади, то стаємо, як ці мухи, й притягуємо до себе відповідне.

Токсична поведінка — це будь-які дії, слова або манера спілкування, які шкодять емоційному та психологічному благополуччю, як вашому, так й інших людей.

Вона може проявлятися по-різному

• Образи та приниження: словесні напади, сарказм, знецінення почуттів (інших або скеровані на себе).
• Маніпулювання та контроль: тиск, погрози, почуття провини.
• Пасивна агресія: непрямі прояви ворожості, мовчання, ігнорування.
• Нарцисизм: зацикленість на собі, знецінення інших, потреба у постійному захопленні.
• Негативізм: часті скарги, критика, зосередження на негативних аспектах життя.

Як токсична поведінка забирає енергію

• Викликає емоційний стрес: тривога, гнів, страх, розчарування, емоційне виснаження.
• Підриває самооцінку: знецінення, критика, порівняння з іншими.
• Створює атмосферу напруження: страх спілкування, невпевненість, недовіра.
• Відвертає від важливих цілей: фокусування на негативі, емоційні реакції, втрата мотивації.
• Виснажує фізичні ресурси: порушення сну, проблеми з травленням, зниження імунітету.

Осуд — це легітимізація свого права бути таким, яким ти є, але не безпосередньо, а через те, щоб на тлі іншого, який «не такий», дати право собі стати «таким».

Наприклад, сидять дві подруги в кафе, входить яскрава дівчина. Одна каже іншій: «Дивись яка! Губи, волосся, груди, сідниці — й понеслося. А самі дівчата, можливо, не дуже привабливі, й таким чином обирають реакцію засудження, тим самим легітимізуючи своє право не виділятися. Дуже часто обирають інших людей, щоб легітимізувати свою поведінку, замість того, щоб сказати: «Я неймовірна! І так, мені не потрібно для цього нічого робити, не потрібно шукати причини в інших людях, щоб виправдовувати свою зовнішність чи внутрішній стан». Це забирає надто багато енергії — їхній погляд спрямований назовні, їм треба знайти у зовнішньому світі причини виправдання всіх своїх негараздів чи невдач. Мовляв, не вони їх створюють, це не від них залежить. У НЛП це визначає метапрограму — зовнішня чи внутрішня референція у людини.

Я — за позицію: подивіться углиб себе, і через себе вже погляньте на зовнішній світ, бо фільтри сприйняття визначають реальність. Залежно від того, як ви дивитеся на цей світ, таким він і буде!

Фільтри сприйняття — це те, через які модулі людина бачить і описує реальність.

Наприклад, кажучи, що у вас немає грошей, ви формуєте сприйняття своєї реальності через фільтр «немає грошей». І не важливо, що у вас є таки десятка тисяч доларів, а немає решти 90, ваш мозок обманюється та обманює інших відсутністю тих 90 тисяч.

Як формується сприйняття реальності

• Батьками з дитинства (як мама і тато описують реальність, якими словами проговорюють це).
• Випадками, що відбуваються з людиною, і як вона до цього ставиться (значні події, вікові кризи: «Куди мені йти? Хто я?» — відповіді на ці запитання формують вашу майбутню реальність!
• Домінуючими звичними почуттями та тональностями (те, як ми звикли переживати стани). Нервова система не може протистояти домінуючому почуттю (тривога, настрій надають колір вашому сприйняттю реальності).

Проте можна активно впливати на ці процеси, приймаючи свій вибір бути саме таким, яким є, без ілюзій, і обираючи нетоксичні прояви щодо до інших людей, без засудження та виправдань.

Насправді, прийняття — це завжди легко, бо не вимагає затрат енергії на вигадування складних ілюзорних конструкцій підтримки власного «Его».

А ви помічаєте, як люди навколо вас стали заручниками ілюзій і почуттів?