Керуюча партнерка компанії «Сканрок» Катерина Черняк вдало поєднує успішну кар’єру, щасливе материнство та бездоганний зовнішній вигляд. В інтерв’ю LIKEinUA  вона розповіла про бізнес та особисте.

Чому ви обрали таку «чоловічу» царину, як будівельний бізнес?

— Питання не в тім, що це «чоловіча» галузь, вона радше вузькофахова. Компанія, яку я очолюю з 2016 року, займається виробництвом навісних вентильованих фасадних систем. Доводиться заглиблюватися в абсолютно всі аспекти, оскільки делегування обов’язків теж має межі. Успішний керівник повинен розумітися на бізнес-процесах своєї компанії, інакше наслідки, особливо економічні, будуть не вельми привабливими. На мою думку, варто бути обізнаною в усіх тонкощах власної справи для успішного стратегічного розвитку. Мені подобається цей бізнес і роблю все, щоб процес був налаштований якнайкраще навіть у нинішніх реаліях, а це неможливо без розуміння деталей. Я маю оперувати цими знаннями, аби переконливо відповідати на запитання наших замовників. Тут змушена погодитись, що на таких нарадах спілкуєшся переважно з чоловіками (технаглядом, архітекторами, виконробами), яких цікавлять суто технічні аспекти. У деяких проєктах ми виступаємо генпідрядником, а це стосується також реалізації й монтажу, що значно підвищує рівень відповідальності.

Чи доводиться виїжджати на об’єкти?

— Через війну я перебуваю за межами України, але до цього такі виїзди були цілком нормальною практикою, особливо на етапі реалізації. Наразі віддалено контролюю процес на всіх стадіях.

Чи хотіли б бачити більше жінок у будівельному бізнесі?

— Звісно, у цьому бізнесі переважна більшість — чоловіки, але не беруся судити, добре це чи ні. Я люблю працювати з професіоналами, й для мене їхня стать неважлива. Це моя принципова позиція.

Ви стикалися з гендерними стереотипами?

— Відверто кажучи, упродовж усієї кар’єри мені доводиться з ними стикатися, та з роками й досвідом я навчилася використовувати це у своїх інтересах. Вкотре хочу підкреслити, що коли розумієшся на справі, якою займаєшся, в тобі бачать радше партнера, ніж стать. Для справедливості зазначу, що стикалася з гендерними стереотипами навіть у власній компанії, але мій підхід до керування виявився дієвішим за будь-які домисли, не лише гендерні. Якщо і був хтось, кому я мала щось доводити, то це я сама.

Чи легко ухвалюєте непопулярні рішення?

— Не скажу, що вони даються вельми легко, але це приходить із досвідом. Ти розумієш, що саме так треба чинити. Керівник насамперед має дбати про результат.

Наскільки правда, що українки краще доглядають за собою, ніж європейки?

— Не треба забувати, що Європа — це багато країн, а не одна, і в кожної своя культура та менталітет. Але погоджуся, що українські жінки більше піклуються про свій зовнішній вигляд, ніж європейки.

Як ви доглядаєте за собою?

— Невід’ємна частина мого життя — це спорт. Для підприємців узагалі важливо підтримувати належну форму і здоровий зовнішній вигляд, оскільки ми стикаємось із безліччю напружень і емоційних навантажень. Навіть до вимушеної еміграції я в Києві вже перейшла на онлайн-тренування, бо це дало змогу займатися будь-де і будь-коли. Відповідно я використовую спортивний інвентар, який завжди можна брати з собою — у відрядження, поїздки за місто, туристичні подорожі тощо. У мене є програма, розроблена особистим тренером, і я її виконую; не важливо, де перебуваю — вдома, у готелі тощо. Три-чотири рази на тиждень я обов’язково тренуюся.

Навіть зараз намагаюся знайти час на приємні процедури для догляду за собою, бо впевнена, що це наповнює життєдайною силою, яка так необхідна мені не лише як підприємцю, а й як мамі трьох дітей.

Де перебували 24 лютого 2022 року?

— У Чехії, оскільки інтуїтивно відчувала необхідність вивезти дітей з України за тиждень до початку війни. У суспільстві вирувало неймовірне напруження, тож материнський інстинкт спрацював, як на мене, найкращим чином — я врятувала найдорожчих для мене людей. Щодо бізнесу, то завод відновив роботу наприкінці березня; зважаючи на обставини, період бездіяльності був мінімальним. Нагадаю, що тоді багато хто виїжджав чи ховався, і спрогнозувати події здавалося неможливим. До того ж у мене були поточні зобов’язання перед клієнтами. Маєш виробляти замовлення й відвантажувати їх навіть у складні часи, тож я залучила найвідданіших працівників і вирішила повернутися до роботи. Звісно, довелося повністю переглянути статті витрат, але принаймні ми вистояли. Влітку непогано впорались, хоча після початку атак на інфраструктуру з’явилися нові виклики, але вони нас не зламали.

Чи не виникало бажання все припинити?

— Радше не припинити, а поставити на паузу. Я справді думала про це у квітні, коли ми відновили роботу, особливо на тлі жахливих новин, що сипалися щодня. Проте були зобов’язання як перед замовниками, так і колегами, тож просто не мала права зупинятися. Мені допомогло те, що я зосередилась на роботі власного підприємства та менше поринала в новини.

Що зараз вас надихає?

— Насамперед пошук позитиву навіть у такі важкі часи. Принаймні я спокійна за себе і власних дітей, тож можу подбати про інших. Я роблю все, щоб у моїх працівників були безпечні умови роботи й належна винагорода, і тим самим переймаються багато інших власників бізнесу, що були змушені виїхати за кордон. Мене також надихає турбота про дітей, через що я виважено і тверезо оцінюю ситуацію. Чесно кажучи, на початку ми сподівалися повернутися найближчим часом. Особливо на це чекали мої діти, через що старші сини не вельми серйозно ставилися до навчання і постійного життя в Європі. Я змогла їх переконати змінити своє ставлення і думати про повернення, коли буде куди їхати — у безпечну країну, що перемогла, і де знову панує мир. Старшому вже 15, і незабаром постане питання про отримання вищої освіти, відповідь на яке залежить від поточних подій. Хоча, звісно, сподіваєшся на краще.