Головний коуч та тренер IPS, директор Міжнародної Професійної Асоціації Коучей та Тренерів (IPACT), Master Trainer IPACT, особистий коуч Іцхака Пінтосевича, мати та дружина Юлія Боровик в інтерв’ю виданню LIKEinUA розповіла про основи розвитку особистості, як може допомогти персональний коуч та як йти вперед попри що.
Юліє, у вас безліч регалій у сфері розвитку особистості. Як Ви прийшли до цього, знайшли себе саме у цій справі?
Я з дитинства мріяла мати професію, яка б допомагала людям проживати життя щасливо, гармонійно та повноцінно. Мої перші спроби ознайомитися з темою мислення людини розпочалися ще у дев’ятому класі. Вже тоді до моїх рук потрапили книги Фрейда і Юнга. Звісно, у тому віці я мало що зрозуміла з них. Але я загорілася бажанням розібратися в особливостях функціонування мозку людини, формування звичок мислення та поведінки. Вже тоді я розуміла, що від якості мислення залежить якість життя людини. Як казав Сенека: «Нас роблять наші думки». І я з ним абсолютно згодна.
Моя перша вища освіта – економічна. Я вивчала бухгалтерський облік у Київському торговельно-економічному університеті. І аж 6 років після навчання я працювала бухгалтером у банках України. За цей час я не досягла значних кар’єрних вершин. А економічна криза 2008-2009 року, коли закрився банк, у якому я працювала, допомогла згадати про дитячу мрію. Тоді я й пішла навчатися коучингу – технології з постановки та досягнення мети в гармонії із собою та світом. За 10 років своєї коучингової практики я пройшла шлях від «пересічного» коуча до директора асоціації коучів (IPACT), паралельно вивчивши нейролінгвістичне програмування (НЛП) та отримавши статус Майстра НЛП. Після цього я закінчила підвищення кваліфікації у темі коучингу команд. І тепер проводжу командні стратегічні сесії та корпоративне навчання для компаній.
І вже у 2019 році я вирішила здобути другу вищу освіту у сфері психології. На даний момент я дипломований магістр психології з дипломом державного ВНЗ України.
З якими складнощами, можливо, стикалися на самому початку, а з якими після початку повномасштабної війни?
Будь-які «складності» у професії – це зона зростання та нові можливості. Я не обираю легких шляхів. Ними йдуть усі. Я хочу бути на крок попереду. А це означає, що доводиться занурюватися з головою у «труднощі» професії.
Коли у 2012 році я закінчила своє перше навчання з коучингу, люди «шурхотіли» від слова «коучинг». Мало хто розумів, що це і навіщо це потрібне. Тоді я вирішила створити свій перший тренінг на широкий загал людей «Перші кроки в коучингу». На цьому тренінгу за 5 років навчилося понад 10 000 людей із 28 країн світу. Вони знайомилися з інструментами коучингу, а також спробували коучинг «на смак». Тоді на ринку освітніх послуг це був успіх. На кожен потік збиралося понад 250 учасників. Люди отримували на тренінгу необхідні для сучасного життя інструменти управління мисленням.
Потім я стала співтренером в авторському курсі мотиваційного спікера та бізнес-тренера Іцхака Пінтосевича, «Професійний коуч за системою Новий Код Коучингу», і була наставником для коучів, що навчаються. До речі, багато шкіл коучингу, які утворилися після 2015 року, – це випускники нашої школи. Ми пишаємося тим, що після навчання у нашій школі, ця сфера розвивається та популяризується нашими випускниками.
24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення в нашу країну, я зрозуміла, що інструментів коучингу мені недостатньо, щоб допомагати людям знаходити опори у хронічному стресі на тлі війни, проживати цю кризу з мінімальними втратами та знаходити нові можливості. Вже у травні 2022 року я склала іспити та захистила дипломну роботу на тему «Психологія мотивації. Як використовувати коучинг у роботі психолога». За півтора роки війни я пройшла 3 додаткові навчання по роботі з наслідками стресу.
У Європі я влаштувалася на роботу в один із проектів UNICEF (організація, що діє під егідою ООН), який допомагав нашим біженцям адаптуватись у нових країнах. Це був дуже важкий досвід, з урахуванням того, що я була тією самою біженкою.
Також для мене величезним викликом стала паралельна підтримка асоціації коучів IPACT, директором якої я є вже понад 6 років. Щоб вони допомагали іншим людям, мені потрібно було спочатку їх «поставити на ноги». Багато наших коучів перебувають в Україні і теж пережили всі жахи війни. А в нашій професії ти можеш бути корисною лише тоді, коли з тобою все ОК. На допомогу прийшли колеги із Казахстану. У цьому вся принадність міжнародних організацій. Вони провели для нас тренінг з оптимізації ресурсів у гострому та хронічному стресі. Також завжди на зв’язку були колеги з Ізраїлю, які на практиці знають і розуміють, що таке війна.
Якими досягненнями Ви пишаєтесь?
Мій найголовніший і найуспішніший проект у житті – це моя сім’я. Заміжня я 12 років, моєму синові Дмитру — 9 років. В нас дуже дружна сім’я. Я б сказала так, що у сфері особистого життя у мене вийшло все набагато краще, ніж я мріяла.
Ще я пишаюся тим, що у віці 40 років я закінчила другу вищу освіту. І попереду ще одна. Але цим поки що пишатися рано. Думаю, якраз до 50 років закінчу навчатися. Але це не точно.
Дуже пишаюся тим, що у 2016 році ми з Іцхаком Пінтосевичем створили та зареєстрували у Києві громадську організацію «Міжнародна Професійна Асоціація Коучів та Тренерів» (IPACT). Мета цієї організації допомагати коучам, експертам та бізнес-тренерам розвиватися у професії, популяризації коучингу та експертного консультування.
Що означає «розвиток особистості»? Як «особистість» можна розвивати?
Розвиток особистості включає гармонійний розвиток людини у всіх сферах життя: здоров’я, сім’я, фінанси, кар’єра, навчання, стосунки. Людина може бути щасливою лише тоді, коли вона реалізується як в особистому житті, так і в професійному плані — як фахівець у будь-якій сфері. Це закладено у нашій природі. Сім’я – це необхідність піклування про близьких людей та отримання від них підтримки. Улюблена справа – це бути корисним суспільству. Особистість проходить у своєму розвитку численні кризи. А якраз успішне подолання складнощів, пошук нових можливостей для зростання в кризі, розвиває людину як Особистість.
Основою розвитку Особистості є віра в себе та свої сили. Коли людина впевнена в собі, будь-які цілі та завдання стають їй «по плечу». Власне, цим і займаються коучи, допомагають людині зрозуміти, чого вона хоче насправді, і повірити в себе на стільки, щоб досягти бажаного результату з найменшими зусиллями. Адже успіх – це встигнути зробити в житті все найважливіше. А це «важливе» у кожної людини своє.
Також у процесі життя у нас з’являються нові ролі, які потрібно гармонійно вбудувати у свою Особистість, трапляються вікові кризи та з’являються нові виклики від Всесвіту. Часто все це люди позначають словом «проблема», а в коучингу вони розуміють, що це новий етап розвитку їх особистості, і нові можливості для зростання та розвитку.
Нині у нашій країні багато людей, психіка яких постраждала через війну. З професійної точки зору, що могли б ви порадити людям, як підтримати себе та близьких у цей непростий період?
Наразі психіка всіх українців перебуває під дуже сильним негативним тиском через війну в країні. Це треба розуміти, не боятися цього, не соромитися, а визнати це та працювати над наслідками тривалого стресу. Багато хто чув про гормон кортизол, що виробляється в організмі для захисту від впливу негативних зовнішніх факторів середовища. Саме він зараз послаблює наше ментальне здоров’я, погіршує імунну систему та забирає всі сили та енергію. Неважливо, чи перебуваєте ви на території України чи за її межами, треба розуміти, що всі ми перебуваємо під впливом так званої «колективної травми». Зараз не час «заплющувати очі» на те, що ти перебуваєш у тривалому стресі. Звичайно, наскільки сильно травма зачепить кожну окрему людину, залежить від мислення людини, від її минулого досвіду та безлічі інших факторів.
Але є й добрі новини. По-перше, наша психіка згодом має властивість відновлюватися, інакше людство не вижило б. По-друге, ми самі можемо подбати про своє психічне здоров’я, дотримуючись простих правил.
Ось перелік доступних та простих дій, які допоможуть уберегти психіку від наслідків стресу:
- Менше новин. Відмовтеся від звички читати та дивитися все, що вам пропонують в інтернеті. Там немає нічого корисного для вас. Якщо ви хочете бути в курсі важливих подій, ви можете читати офіційні джерела, в яких, як правило, інформація висвітлюється сухо, в цифрах і без акценту на емоції. Решта інформації – це ІПСО (інформаційно-психологічна спланована операція), завдання якої викликати чи розкачати людей певні емоції, а згодом необхідні дії.
- Фізична активність. Можете бігати у парку, бігайте. Є поряд басейн, тренажерний зал, йдіть туди. Вдома робите зарядку щоранку – респект. Нічого не можете робити, просто інтенсивно гуляйте парком (10 000 кроків на день). Фізична активність – це закон у період будь-якої життєвої кризи та стресу. У процесі такої активності виробляються важливі нейромедіатори для життєдіяльності: серотонін, дофамін, ендорфіни. Вони нам потрібні для нормального функціонування нашого тіла та мозку, для поповнення енергії та відчуття вітальності (вітальність — це почуття жаги до життя, ентузіазм, витривалість).
- Будьте зайняті! Працюйте. Якщо у вас є улюблена справа – чудово! Зараз саме час займати свій мозок тим, що приносить задоволення. Для нас дуже важливо бути корисними для інших людей, особливо під час таких важких випробувань. А якщо це ще приносить гроші – це найкращі ліки.
- Правильне харчування. Справа в тому, що у нашому кишечнику відбувається засвоювання важливих мікроелементів, вітамінів, які забезпечують нормальне функціонування мозку. Під час стресів порушується нормальна робота кишечника, і всмоктування необхідних вітамінів та мікроелементів знижується у рази. Тому необхідно усвідомлено харчуватися, щоб у раціоні було багато свіжих овочів, зелені, ягід, фруктів. Також бобових (квасоля, сочевиця, нут) та ферментованих продуктів (несолодкі йогурти, квашена капуста, огірки, кефір, айран, комбуча, квас).
- Подбайте про себе в першу чергу. Як у літаку при розгерметизації салону радять надягати кисневу маску спочатку на себе і тільки потім на іншу людину, так само в періоди стресу перед тим, як піклуватися про інших, допоможіть спочатку собі. І якщо відчуваєте, що не справляєтеся, зверніться за допомогою до психологів, психотерапевтів або психіатрів (залежно від вашого стану).
Як проходить робота чи навчання з Вами — як з коучем та тренером?
Я спів-тренер в курсі «Професійний коуч» та навчаю тих людей, хто хоче придбати професію коуча та реалізуватись у ній. Я наставник і ментор для коучів, які починають свій шлях у цій професії. Також я маю багато тренінгів з розвитку мислення для людей, які не пов’язують своє життя з професійним коучингом. Усі тренінги спрямовані на відточування навичок управління мисленням для досягнення кращих результатів у всіх сферах життя, та у напрацюванні навичок ефективної комунікації з людьми.
Крім цього, я проводжу особистий коучинг із клієнтами, які хочуть перейти на новий рівень свого розвитку, подолати кризові життєві періоди, шукають професійну підтримку у складних життєвих ситуаціях. Як правило, робота відбувається у коучингових контрактах тривалістю від 3 до 6 місяців, залежно від запиту клієнта.
Я із задоволенням проводжу корпоративне навчання для компаній. У моєму списку клієнтів є такі компанії як НЕК «Укренерго», «ESTEL professional Ukraine», Azerсell (провідний оператор мобільного зв’язку в Азербайджані), лекції для Київської Могилянської Академії.
Що найприємніше і найскладніше в роботі з людьми?
Найприємніше це результати клієнта. Немає кращої нагороди для коуча, коли його клієнти отримують те, про що давно мріяли. Це дуже надихає.
Найскладніше – це те, що люди досі не довіряють коучам, психологам, психотерапевтам, вірячи в те, що саме собою якось все вирішиться. Але, як правило, проблема не вирішується, людина перестає вірити в себе, у неї падає самооцінка та опускаються руки. Тому що проблема, створена на одному рівні мислення, вирішується на вищому рівні мислення. І щоб дійти цього рівня, людині потрібно до нього «вирости». Цим і займаються коучи та психологи.
Який найцікавіший випадок у вашій практиці?
Про конкретний випадок розповідати не можу. Не дозволяє професійна етика. Але можу розповісти про часті тенденції у запитах.
Наприклад, якщо клієнт приходить із запитом про розвиток своєї кар’єри, або бізнесу, дуже часто такі запити все одно переходять у площину особистого життя. Тобто прийшов із одним запитом, а справжня проблема криється зовсім в іншому.
Також один із найчастіших запитів у коучинг звучить як «Я хочу зрозуміти, чого ж я хочу по-справжньому». Звучить дивно, але в цілому люди дуже часто женуться за стереотипами, і, досягаючи їх, зовсім не відчувають задоволення. Саме це й змушує замислитись, а чи цього я хотів? Якщо не це, то що мені потрібно?
Трапляються і клієнти з внутрішніми конфліктами, коли вони не відповідають сучасним соціальним стандартам. І почуваються зовсім нещасливими, коли замість того, щоб розвивати свою ідентичність, вони починають себе впихати в рамки громадськості.
Наприклад, не відповідають образу «ідеальної мами», чи «хорошої дружини», чи «керівника», тощо.
Ви більше 10 років у шлюбі, у вас є дитина. Чи допомагають Ваші навички у вихованні чи налагодженні стосунків в особистому житті?
Так, я 12 років одружена, моєму синові 9 років. Звичайно, мої навички допомагають мені, бо все починається з мене. Для мене найважливіше у відносинах – це приймати людину такою, якою вона є. Розвиватися самому і давати розвиватися іншій людині так, як вона цього хоче. Щоб у парі були дві повноцінні особи, а не «половинки» один одного. При цьому, щоб бути сім’єю, потрібно мати спільні плани та цілі на довгі роки вперед.
Ми із чоловіком дуже різні. В нас абсолютно різні типи мислення, різні інтереси. Але ми розуміємо, що разом ми можемо зробити в житті краще і більше, ніж самотужки.
Коли у нас народився син, ми обидва прийняли позицію, що він буде зовсім іншою людиною. Багато в чому не схожим на нас. І наше основне завдання підтримувати його у тих напрямках, які він для себе вибере. Найголовнішим правилом виховання в нашій сім’ї є виховання особистим прикладом. Тільки своїм прикладом ми можемо показати дитині, як будувати здорові стосунки, як долати труднощі і як своє життя наповнювати змістом.
Як вдається поєднувати успішну справу та особисте життя?
Насправді, справжня сутність людського життя – це баланс. І успішна справа, і щасливе особисте життя — це дві складові однієї системи, а саме повноцінної Особистості. Коли людина добре знає себе, вміє прислухатися до своїх потреб, відчуває своє тіло, знає та розпізнає свої емоції та стани, вона може інтуїтивно створювати та підтримувати цей баланс у житті.
Коли йде перекіс хоча б в одному з напрямків, людина відчуває суттєвий дискомфорт, не відчуває повноту життя, не отримує від життя стільки задоволення, скільки могла б.
Тому відповім коротко: щоб бути успішним в улюбленій справі, та щасливим у особистому житті, потрібно добре знати та розуміти себе, вміти ефективно взаємодіяти з іншими людьми. Втім, саме про це всі мої тренінги.