Вікторія Дерев’янко, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, розповідає про те, як люди її професії можуть стати у пригоді.

Чим нотаріус відрізняється від адвоката?

Адвокат — це юрист, який захищає права клієнта у разі спору чи скоєних щодо нього порушень, а також надає допомогу в судових розглядах. Нотаріус — це юрист, який посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, і вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, із метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріус — це лише про безспірність та про позасудове врегулювання питань. І водночас я б сказала, що нотаріус — «адвокат обох сторін». Адже, в силу закону і професійної етики, він вчиняє дії, дотримуючись інтересів усіх учасників.

Коли нотаріус може бути корисним, окрім спадщини та розділу майна?

Нотаріус потрібен, щоби щось «зафіксувати», зокрема, посвідчити заповіт, передати повноваження по довіреності, повернути борг у разі відсутності кредитора чи оформити згоду батьків на виїзд дітей за кордон тощо. Себто нотаріус — це фахівець, який допомагає з правильним оформленням угоди, особливо коли вона несе в собі потенційні ризики. Він перевіряє законність того, що відбувається, всі документи сторін та їхнє право підписувати такі документи, права третіх осіб на майно. Він пояснює наслідки договору, встановлює дієздатність його учасників. А ще зберігає свій примірник договору, який завжди можна запросити у разі втрати. До нотаріуса також можна звернутися, коли потрібно зареєструвати юридичну особу, ФОП або право власності на нерухоме майно, отримати інформацію про майно, про наявність заповіту чи скасувати довіреність.

Чи є певні особливості щодо роботи нотаріуса-жінки порівняно з нотаріусом-чоловіком? Чи це переважно сексистські забобони?

Саме в Україні серед нотаріусів жінок набагато більше, ніж чоловіків. Багато хто вважає, що це тому, що робота «непильна». Насправді річ у жіночих рисах характеру. Головна перевага жінки — її інтуїція. Завдання нотаріуса — з’ясувати справжню волю людини, яка до нього звертається. Тому доводиться бути не тільки знавцем законодавства, а й психологом. Адже жінці добре вдається заглибитися в тонкощі душевної організації. До того ж жінка більш посидюча та уважна до деталей. Клієнтам приємно віддатися у турботливі руки жінки-нотаріуса, яка вирішить їхні проблеми, вислухає, дасть поради та психологічну підтримку

Чи внесла повномасштабна війна корективи у діяльність нотаріусів?

Нотаріат — це найбільш консервативний і стабільний інститут у правовому просторі. Але змінюються методи й правила роботи. Реформування в нотаріаті — необхідний процес, що пов’язаний, звісно, зі змінами, які відбуваються в Україні. Та й новий «порядок денний» у світі, цифровізація, вимоги закордонних партнерів вносять свої корективи. Інтенсивний розвиток суспільних відносин вимагає від нотаріусів активної позиції й зусиль для ефективнішої участі у формуванні сучасної правової держави. Ми повільно, але впевнено крокуємо в ногу з часом, не змінюючи своїх основних пріоритетів.

Як вимірюється професіоналізм нотаріуса?

Фізично це виміряти неможливо. Ні лінійкою, ні вагою… А якщо серйозно, щоб мати допуск до професії та скласти іспит, вже потрібно бути професійним юристом, мати досвід роботи у сфері права не менш ніж 6 років. Нотаріус зобов’язаний постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації, систематично вивчати та аналізувати зміни в законодавстві, брати участь у правових конференціях, форумах, різноманітних онлайн заходах. Велику роль, звісно, відіграють людські якості, адже, окрім знань у багатьох галузях права, необхідно мати величезне терпіння, самовладання, витримку, уміння протистояти хамству і невігластву вагомими юридичними аргументами та психологічними прийомами, «чути» потреби клієнта, бути медіатором, а також не забувати про етичні норми. Люди хочуть, щоб їх вислухали й дали правильні орієнтири.

Чи залежить нотаріус від держави?

Не зовсім. Це стосується державних нотаріальних контор, діяльність яких фінансується повністю з держбюджету. Приватний нотаріус, хоч і вчиняє нотаріальні дії від імені держави, не є державним органом. Приватний нотаріус повністю самостійно забезпечує себе та несе особисту матеріальну відповідальність усім своїм майном. Це все впливає на формування вартості нотаріальних послуг. Адже всі хочуть отримати послугу швидко і якісно, до того ж усі люблять увагу і комфорт. Особливість приватного нотаріату полягає в тому, що представники цієї професії діють від імені держави, дотримуючись букви закону, при цьому перебуваючи на самофінансуванні. Виходить, що ми виконуємо державну функцію із захисту прав громадян і юридичних осіб, але за власні кошти.

Як нам уже відомо, поганий мир кращий за хорошу війну. Для нотаріуса суд — уже крайній захід?

Нотаріус — це юрист-миротворець. І я роблю максимум, щоби врегулювати конфліктні ситуації або запобігти їхньому виникненню у майбутньому. Для цього я проводжу медіацію, виступаючи арбітром між сторонами й законом, допомагаю нейтралізувати більшість спірних ситуацій на початковій стадії. Володіння психологічними знаннями допомагає мені у перевірці дієздатності та виявленні справжньої волі громадян. Коли люди звертаються за вчиненням нотаріальної дії, вони не завжди можуть чітко сформулювати свою справжню мету, у чому я їм і допомагаю. Моє завдання — скласти ідеальний документ, який неможливо оскаржити в суді.

Даруйте за стереотипи, та чи залежить вік клієнтів від проблеми, через яку вони до нотаріуса звертаються?

З якими питаннями до вас приходять двадцятирічні дівчата, а з якими — жінки елегантного віку? Звісно, молоді люди більше живуть сьогоднішнім днем і рідше думають про майбутнє, вважаючи, що заповіт — це лише для бабусь, а шлюбний договір — для заможних. Насправді вікових обмежень тут не має бути. А має бути елементарна юридична культура, адже не все тримається на «чесному слові». Раджу до нотаріуса звертатися не лише під час придбання нерухомості чи оформлення спадщини. Він також зможе допомогти й у запуску власного бізнесу, врегулюванні взаємовідносин подружжя чи батьків дитини, з виїздом на навчання чи постійне проживання за кордон, у легалізації документів, оформленні позики тощо. Адже у кожній нотаріальній дії присутнє суспільне благо. Наостанок додам своє незмінне гасло: «Довіряй, але завіряй»! (Усміхається).