Андрій Жолдак поставив у Нідерландах єдину у творчому доробку Людвіга Ван Бетховена оперу під назвою «Фіделіо» і днями презентував її на сцені національної опери та у рамках щорічного мистецького фестивалю Holland Festival в Амстердамі.

Нова інтерпретація класики у виконанні Жолдака традиційно викликала неабиякий резонанс й поділила поціновувачів театрального мистецтва на два протилежні табори, де одні відчули актуальність висловлювання українського режисера щодо «відновлення гармонії» як основної теми, а інші – не зрозуміли а ні текстових, а ні музичних інновацій режисера, відчувши морок підземного світу й космосу одночасно.

За сюжетом твору Бетховена, щоб визволити свого коханого Флорестана з найглибшої темряви підземель Піццаро, Леонора, одягнена чоловіком і під новим іменем Фіделіо, вирушає в небезпечну пригоду. Це історія боротьби за життя, де на тлі зіпсованого світу надія народжується завдяки любові.

Натхненний реальною історією часів Французької революції, Бетховен написав шедевр, герої якого підносяться над буденністю. Музика має симфонічний зрілий, часом навіть релігійний характер, що надає історії глибокого почуття та повноти великих ідей. Унікальний та загадковий твір, який виражає справедливе, вільне та гуманне майбутнє, про яке всі так мріяли.

Український режисер Андрій Жолдак дослідив глибинні шари універсальної людської драми «Фіделіо» у власний унікальний спосіб. Його візуальна мова насичена символами, які суголосні, на думку критиків, з висловлюваннями таких великих кінорежисерів, як Інгмар Бергман, Ларс Фон Трієр та Андрій Тарковський. Тому його не цікавить лінійний переказ класичних творів. «Я вирішив не розповідати історію, — зазначив режисер Андрій Жолдак. – Завжди цікаво робити крок у тому, що, по суті, є наративною формою – замість того, щоб просто використовувати експресіоністський підхід, зчитаний з партитури Бетховена». А центром тяжіння в роботі над «Фіделіо», за ствердженням самого режисера, була музика, яка надихала краще будь-яких слів. Якість музичної складової глядачам віртуозно презентували Королівський оркестр на чолі з Колумбійсько-австрійським диригентом Андресом Ороско-Естрада, сопрано Жаклін Вагнер у ролі Леонори та тенор Ерік Катлер у ролі її коханого Флорестана.

«У Жолдака неортодоксальний підхід до класики, — переконаний театральний експерт Люк Йостен. — До нього треба звикнути. І тоді кожен відчує, наскільки далекоглядним, а інколи і пророчим є його підхід до класичних творів, а також — сам спосіб розповідати історії. Він — божевільний митець і тому його роботи викликають такі емоції. Ти весь час очікуєш момент, коли білі рукавички, в яких Жолдак препарує класичний шедевр, будуть зняті«.

Оскільки цьогорічний фестиваль зосереджений на питаннях ідентичності й нерівності, тема здатності відновити гармонію в собі й між собою, вкотре доводить циклічність світової історії, а також той факт, що двохсотрічний твір великого Бетховена у прочитанні Андрія Жолдака не тільки ставить складні запитання, а й пропонує складні відповіді.

Нагадаємо, що напередодні повномасштабного вторгнення, наприкінці грудня 2021 року, режисер приїздив після довгої паузи до Києва, де з аншлагом провів майстер-клас. Тоді він оголосив свою готовність ставити вистави у вітчизняних театрах і працювати в Україні. Адже Жолдак вважає себе українським режисером, про що не втомлюється повторювати на кожній прем’єрі своїх вистав, у якій би країні світу це не відбувалось. З 21 по 28 червня відбудеться майстер- клас режисера у Тбілісі із резонансною назвою «Кроваве весілля. (Життя й доля акторів)» з не менш вражаючою програмою.